Сьогодні 05.05.2024, читаємо Буття 35-36, Марка 6 Рік 1

Буття 35-36

1 Сказав же Бог до Якова: Вставши, піди до місця Ветиль і жий там, і зроби там жертівник Богові, що зявився тобі коли втікав ти від лиця твого брата Ісава.2 Сказав же Яків свому домові і всім, що з ним: Викиньте чужих богів, що з вами з поміж вас, і очистіться і змініть вашу одіж,3 і вставши, підім до Ветилі і зробім там жертівник Богові, що вислухав мене в день смутку, який був зі мною і спас мене в дорозі якою я ходив.4 І дали Якову чужих богів, які були в їхніх руках, і кульчики, що в їхніх ухах, і заховав їх Яків під терпетиновим деревом, що в Сікімах, і знищив їх до сьогоднішнього дня.5 І піднявся Ізраїл з Сікім і божий страх був на містах, що довкруги їх, і не гналися за Ізраїльськими синами.6 Прийшов же Яків і ввесь нарід, який був з ним, до Лузи, яка є в ханаанській землі, яка є самим Ветилом.7 І збудував там жертівник, і назвав імя місця Ветиль. Там бо йому зявився Бог, коли він втікав від лиця свого брата Ісава.8 Померла же Деввора годувальниця Ревекки нижче Ветилі під дубом, і назвав його імя: Дуб Плачу.9 Зявився же Бог Якову ще в Лузі, коли прийшов з Месопотамії сирійської і поблагословив його Бог.10 І сказав йому Бог: Якове, твоє імя не зватиметься більше Яків, але Ізраїл буде твоє імя.11 Сказав же йому Бог: Я Бог твій; рости і множися; народи і громади народів будуть з тебе, і царі вийдуть з стегон твоїх.12 І землю, яку я дав Авраамові і Ісаакові, тобі дав я її. Тобі буде і дам цю землю твому насінню після тебе.13 Відійшов же Бог від нього з місця, де говорив з ним.14 І поставив Яків стовп в місці, в якому говорив з ним, камінний стовп, і приніс на ньому жертву, і злив на нього олію.15 І назвав Яків імя місця, в якому Бог говорив з ним там, Ветиль.16 Піднявшись же Яків з Ветилі, розклав своє шатро недалеко від стовпа Ґадер. Було ж, коли приблизився до Хаврати, щоб іти до землі Ефрати, породила Рахиль і тяжко було її в родах.17 Сталося ж, коли тяжко вона родила, сказала їй повитуха: Кріпися бо і цей тобі син.18 Сталося ж, коли покидала її душа, бо вмирала, назвала його імя: Син мого болю. Батько ж назвав його: Веніамін.19 Померла ж Рахиль і поховано її в дорозі Ефрати (це є Вифлеем).20 І поставив Яків стовп на її гробі. Це є стовп гроба Рахилі до сьогоднішнього дня.21 Сталося ж, коли поселився Ізраїль в тій землі, пішов Рувим і спав з Валлою наложницею свого батька. І почув Ізраїль, і поганим було перед ним.22 Були ж сини Якова дванадцять.23 Сини Лії: Рувим, первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар, Завулон.24 Сини ж Рахилі: Йосиф і Веніамин.25 Сини ж Валли рабині Рахилі: Дан і Нефталі.26 Сини ж Зелфи рабині Лії: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися йому в сирійській Месопотамії.27 Пішов же Яків до Ісаака свого батька до Мамврії, до міста на рівни ні (це є Хеврон) в ханаанській землі, де жив Авраам і Ісаак.28 Були ж дні Ісаака, які пожив, сто вісімдесять літ29 і скінчившись, помер і додався до свого роду старцем і повний днів, і поховали його Ісав і Яків його сини.

Буття 36

1 Це ж роди Ісава (він є Едом): 2 Ісав же взяв собі жінок з дочок хананейських Аду дочку Елона хеттея і Олівему дочку Ани сина Севеґона евейця3 і Васеммат дочку Ізмаїла сестру Навеота.4 Породила ж Ада Ісаву Еліфаза і Васеммат породила Раґуіла,5 і Олівема породила Єуса і Єґлома і Корея. Це сини Ісава, що народилися йому в ханаанській землі.6 Взяв же Ісав своїх жінок, і синів, і дочок, і всі тіла свого дому, і ввесь маєток, і ввесь скот, і все, що придбав, і все, що зробив в ханаанській землі, і пішов з ханаанської землі від лиця свого брата Якова.7 Бо їхній маєток був завеликий, щоб жили разом, і не могла земля, де вони перебували, помістити їх, через численність їхнього маєтку.8 Поселився же Ісав в горі Сиір (він є Ісав Едом).9 Це ж роди Ісава батька Едома в горі Сиір,10 і це імена синів Ісава. Еліфаз син Ади жінки Ісава, і Раґуїл син Васеммати жінки Ісава.11 Були ж сини Еліфаза: Теман, Омар, Софар, Готом і Кенез.12 Тамна ж була наложниця Еліфаза сина Ісава, і породила Еліфазові Амалика. Це сини Ади жінки Ісава.13 Це ж сини Раґуїла: Нахот, Заре Соме і Мозе; це були сини Васеммат жінки Ісава.14 Це ж були сини Олівеми дочки Ани сина Севеґона, жінки Ісава: породила же Ісаву Єуса і Єґлома і Корея.15 Це старшини сини Ісава, сини Еліфаза первородного Ісава: старшина Теман, старшина Омар, старшина Софар, старшина Кенез,16 старшина Коре, старшина Ґотом, старшина Амалик. Це старшини Еліфаза в ідумейській землі. Це сини Ади.17 І це сини Раґуїла сина Ісава: старшина Нахот, старшина Заре, старшина Соме, старшина Мозе. Це старшини Раґуїла в землі Едом. Це сини Васеммати жінки Ісава.18 Це ж сини Олівеми жінки Ісава: старшина Єус, старшина Єґлом, старшина Коре. Це старшини Олівеми.19 Це сини Ісава, і це їхні старшини. Це сини Едома.20 Це ж сини Сиіра Хоррея, що жив на землі: Лотан, Совал, Севеґон, Ана21 і Дисон і Асар і Рісон; це старшини Хоррея сина Сиіра в едомській землі.22 Були ж сини Лотана: Хоррі і Еман; сестра ж Лотана Тамна.23 Це ж сини Совала: Ґолон і Манахат і Ґевил, Соф і Онам.24 І це сини Севеґона: Ає і Онан. Це є Онас, що знайшов Яміна в пустині, бо пас воли свого батька Севеґона.25 Це ж сини Ани: Дисон і Олівема дочка Ани.26 Це ж сини Дисона: Амада і Асван і Єтран і Харран.27 Це ж сини Асара: Валаан і Зукам і Йоикам і Укан.28 же Це сини Рісона: Ос і Арам.29 Це старшини Хоррі: старшина Лотан, старшина Совал, старшина Севеґон, старшина Ана,30 старшина Дисон, старшина Асар, старшина Рісон. Це старшини Хоррі в їх володіннях в землі Едом.31 І це царі, що царювали в Едомі раніше ніж царював цар в Ізраїлі.32 І царював в Едомі Валак син Веора, й імя його міста Деннава.33 Помер же Вала і зацарював замість нього Йовав син Зари з Восорри.34 Помер же Йовав, і зацарював замість нього Асом з землі Теманів.35 Помер же Асом, і зацарював замість нього Адад син Варада, що вибив Мадіама в долині Моав, й імя його міста Ґеттем.36 Помер же Адад, і зацарював замість нього Самала з Масекки.37 Помер же Самала, і зацарював замість нього Саул з Роовот, що при ріці.38 Помер же Саул, і зацарював замість нього Валаеннон син Аховора.39 Помер же Валаеннон син Аховора, і зацарював замість нього Адад син Варада, й імя його міста Фоґор, імя же його жінки Метевеїл дочка Матрета сина Мезоова.40 Це імена старшин Ісава в їх племенах за їх місцями, в їхніх околицях і в їхніх народах. Старшина Тамна, старшина Ґола, старшина Єтер,41 старшина Олівемас, старшина Ілас, старшина Фінон,42 старшина Кенез, старшина Теман, старшина Мазар,43 старшина Меґедіїл, старшина Зофоїн. Це старшини Едома в володіннях в землі своєї посілості. Це Ісав батько Едома.

Марка 6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Вийшов звідти, приходить до свого рідного краю, а за ним ідуть Його учні.2 І як настала була субота, почав навчати в синаґозі; а численні слухали й дивувалися, кажучи: Звідки в нього це, і що за мудрість дана Йому, і що за чуда творяться Його руками?3 Хіба він не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? І чи не Його сестри посеред нас? І спокушалися через нього.4 А Ісус їм відповідав, що пророк не лишається без пошани, хіба лишень у своїм ріднім краї, серед своїх рідних і в своїм домі.5 І не міг там жодного чуда зробити, тільки оздоровив кількох недужих, поклавши на них руки.6 І дивувався їхньому невірству. І обходив села довколишні, навчаючи.7 Закликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двох, даючи їм владу над нечистими духами.8 Сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу - тільки один жезл: [ані палиці,] ані хліба, ані торби, ані мідяків у пояс,9 але щоб взули сандалі і не зодягалися в дві одежі.10 Говорив їм: Куди лишень ввійдете до хати, там будьте, доки не вийдете звідти.11 І коли б в якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох з ніг - як свідчення проти них. [Щиру правду кажу вам - легше буде Содомові й Гоморрі в день судний, ніж містові тому].12 Вийшовши, проповідували, щоб покаялися,13 виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували оливою - і зцілювали.14 Почув був цар Ірод, бо відоме стало Його ім'я; говорив, що це Іван Хреститель з мертвих устав, тому й такі сили нуртують у ньому.15 Інші ж казали, що це Ілля. Ще інші вважали, що то пророк або один із пророків.16 Почувши, Ірод сказав: Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскрес.17 Бо Ірод, пославши, схопив був Івана, посадив його у в'язницю - через Іродіяду, дружину свого брата Пилипа, бо з нею одружився.18 Бо Іван сказав Іродові: не годиться тобі мати за жінку дружину свого брата.19 Іродіяда гнівалася на нього, захотіла його вбити, та не могла.20 Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного й святого, охороняв його; слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою.21 Як настав догідний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував вечерю для своїх вельмож, тисячних, галилейських старшин,22 ввійшла донька Іродіяди і танцювала; догодила Іродові й тим, що сиділи з ним при столі. Сказав цар дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі.23 І заприсягався їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого.24 Вийшла та спитала в матері: Чого попросити? Вона сказала: Голови Івана Хрестителя.25 І тут же притьмом підійшла до царя, попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав мені ти на полумиску голову Івана Хрестителя.26 Засмутився цар, але через клятву і тих, що сиділи при столі, не захотів їй відмовити.27 Тут же цар послав ката, наказав принести його голову. Той пішов, відрубав його голову у в'язниці28 і приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина піднесла її своїй матері.29 І коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його до гробниці.30 Посходилися апостоли до Ісуса і сповістили Йому про все - скільки зробили і що навчили.31 І каже їм: Підіть самі подалі від люду, на самоту та відпочиньте трохи. Бо таки багато було тих, що приходили й відходили, навіть не було коли підкріпитися.32 І віддалилися човном на самоту у відлюдне місце.33 Та побачили їх, як пливли, пізнав їх багато хто. Пішки збіглися туди з усіх міст, випередили їх.34 Вийшовши, побачив Ісус численний натовп, змилосердився над ними; були так, як ті вівці, що не мають пастуха, і почав їх багато навчати.35 Минуло багато часу і учні, приступивши до нього, говорили, що місце відлюднє, а час уже пізній,36 тож відпусти їх, щоб пішли до навколишніх сіл і слобід та купили собі чогось їсти.37 Він же, відповівши, сказав їм: Дайте ви їм їсти. І відповідають Йому: Чи, піти, маємо купити за двісті динаріїв хліби і дати їм їсти?38 Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І дізнавшись, кажуть: П'ять і дві рибини.39 І звелів їм посадити всіх гуртами на зеленій траві.40 Посідали група за групою по сто та по п'ятдесят.41 Узявши п'ять хлібів та дві рибини, поглянувши на небо, поблагословив і розломив хліби і давав учням своїм, щоб клали перед ними, а обидві рибини всім розділив.42 Усі їли й наситилися,43 а зібрали з того, що лишилося, та з риб - дванадцять повних кошиків.44 А тих, що споживали хліб, було із п'ять тисяч душ.45 І тут же змусив своїх учнів сісти в човен і плисти на той бік до Витсаїди раніше за нього, а він тим часом відпустить натовп.46 Відпустивши, пішов на гору помолитися.47 Як настав вечір, човен був серед моря, а він сам - один на суходолі.48 Побачивши, що втомилися від веслування, - бо вітер дув проти них, - біля четвертої сторожі ночі підійшов до них, йдучи морем, і хотів їх поминути.49 Вони ж, побачивши, що він іде морем, подумали, що це привид, і закричали;50 бо всі Його побачили й стривожились. І тут же заговорив до них, і каже ім: Сміливіше, це я, не бійтеся.51 Увійшов до них у човен - і вітер ущух.52 А вони подумки все ще жахалися, бо не зрозуміли чуда з хлібами, оскільки серце їх було закам'янілим.53 Перепливши, прибули до Генезаретської землі, й причалили.54 Як вийшли з човна, [люди] відразу впізнавши Його;55 оббігли всю ту околицю і почали на ношах приносити хворих - скрізь, де б він не з'явився.56 І куди б не входив, - до сіл, міст, поселень, - скрізь клали на перехрестях доріг недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися; ті, що доторкалися до нього, видужували.

🚀 В Телеграм бот